Ціна, за якою газ  продають Російські бізнесмени в Україну, на 100-150 доларів більша європейської.                     Микола Бабич

      Як ми  всі знаємо, протистояння  на  «газовій ниві» між Україною та Росією, роспочалося ще за прем’єрства Юлії Тимошенко, коли перед Новим роком бездарна та упереджена зовнішня економічна політика тодішнього прем’єр-міністра  Юлії Тимошенко , та безхребетна позиція президента Ющенка, призвела до відключення споживачів російського газу –  європейських країн. Роспочався міжнародній  скандал. Конфлікт невдовзі  було вирішено, тільки якою ціною для України? Тодішній прем’єр Юлія Тимошенко, після  довгих та виснажливих переговорів підписала кабальний  договір, який був  зовсім не вигідний українським споживачам. Особисті інтереси також не забула, як вирішив Український суд.  Свої, приватні інтереси, при підписанні контракту,  вирішила в вигляді списання особистих боргів перед Росією коштами держави України. Нагадаємо, що Ю. Тимошенко являється власником компанії ЄЕСУ, яка по цей час має борги, що підтвержджує авантюристичний та афирестичний характер її власника.  Минав час,  і ціни за умовами договору між Росією та  Україною, зростали,  як на дрожджах. Зростання цін, яке перевищело 500 доларів за 1000м3 спожитого газу почало загрожувати національній  та економічній безпеці України. Уряд  Миколи Азарова,  під контролем президента України Віктора Януковича, спробував вирішити  проблему невигідних цін на газ для України своїм шляхом – шляхом віддання в концесію території  Криму   для розташування військової бази Чорноморського військового флоту Росії на довгий термін. Це йому успішно вдалося, та тільки плата за 100 доларову знижку, дуже дорого коштувала  для України.  Це фактично  втрата політичної та територіальної нежалежності. Російські військові, а більше їх хазяї, одержали монопольний доступ до землі навколо Чорного моря   та  морської екваторії Чорного моря.  Після підписання,  так званого Харківського договору,  між владою Росії та України, опозиція від БЮТ  роздмухала нечуваний скандал, звинувачуючи  режим Януковича в здачі інтересів України  на користь іноземної  держави  – Росії. Чомусь тільки забули опозиціонери від  БЮТу,   що спровокувала на підписання цього договору сама їхній  лідер – Юлія Тимошенко.  Тому вина за цей  Харьковський, кабальний  для України договір лежеть, в тому числі,  і на ній особисто.  Умовами договору зазначено,  що за  не вибраний вчасно газ, Україна повинна сплачувати великі штрафи на користь Росії .  Наміри,   в наш час України скоротити обсяги купівлі газу майже в двічі,  приведе до не передбачуваних наслідків в вигляді величезного штрафу,  та можливих довгострокових судових тяганин. Та давайте проаналізуємо чія ця «газова війна» – Українського та Російського народу, України та Росії в цілому, чи величеного не Українського і не Російського капіталів?  Мабуть висновок буде однозначним –  «газові» негаразди це економічне протистояння  двох  величезних фінансовоекономічних груп Коломойських, Фірташів, Пінчуків та інших з української сторони, та Міллерів. Путинів, Фішерів Шнайтерів і таке інше, з іншої сторони. Прості Українці та Росіяни з цього всього нічого не одержать, окрім  здоровенного облизня  та збільшення ціни на  блакитне паливо. Як ми бачимо, колір забарвлення політичних сил, на ціни за  газ для пересічного українського споживача, зовсім не важливий.  Українці, як платили  захмарні ціни за газ, так і платитимуть, не залежно від кольору влади, – помаранчевої, чи біло-блакитної. Принцип «Пани б’ються, а на мужиках чуби тріщать» в данній ситуації повністю дієвий. Хотілося б замітити.  В усьому світі суб’єктами домовленностей за постачання енергетичниих  ресурсів між державами виступають комерційні  бізнес  структури, а не держави, як у випадку між Україною та Росією. Та ми знаємо, що в нас в Україні, у владі часто путають державне майно та своє особисте, звісно не  на користь державного.  Держава в Україні  несе за все відповідальність, а користь від цієї відповідальності  приватна,  особиста – злодіям чиновникам.  Отака вона наша Українська економічна політика.  Що ж очікувати нам простим українцям з цієї «газової» війни

Мабуть всього того ж збільшення ціни  на блакитне паливо , перехід на використання твердого палива, та повернення  до заготівлі хмизу в лісі , як в Радянські  не далекі часи.  «Прогрес» на Україну наступає, а різнокольорові політики постійно використовують його на свою особисту користь.

                                                                                             Автор:  Микола Бабич

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.