Кількісна розстановка політичних сил в Росії після виборів в Державну Думу Росії буде  предсценарієм виборів до Верховної Ради в Україні.

    Минули вибори до Державної Думи Росії, а  результати стали не зовсім очікуваними.

Ось результати станом на ранок 7 грудня 2011 року –цитата  з вуст голови  центрвиборчкому Володимира Чурова:

Центризбирком России обработал 99,99% протоколов на выборах Госдумы – “Единая Россия” набирает 49,3% голосов, КПРФ – 19,2%, ЛДПР – 12,0%, “Справедливая Россия” – 13,25%”, сообщил глава ЦИК Владимир Чуров.

  Як бачимо конституційної  більшості Єдина Росія не досягла, тому її прийдеться з якоюсь політичною силою домовлятися шляхом блокування в каоліцію.  Велика ймовірність блокування Єдиної Росії з ЛДПР Володимира Жериновського. Як ми знаємо, ця політична сила не несе в собі ніякого політичного підгрунтя з її епотажним невідомо якої національності, і яких в дійсності, політичних поглядів лідером. Остається тільки гадати як громадяни Росії,  і з яких міркувань віддають напів божевільному лідеру і його політичній силі таку кількість голосів.  Мабуть тут справедливий вислів :«Умом Россию не  понять».  Російській ЛДПР мабуть без різниці з ким співробітничати для досягнення своїх амбітних цілей.  Тому неочікувано для цієї політичної сили випав шанс, яким вона ймовірно,  як козирною картою скористається. По оцінках багатьох аналітиків на підтасовки і фальсифікації на користь Єдиної Росії припадає від 15 до 30% всіх «досягнених» результатів, і цьому вірити можна, адже адмін- ресурс поки що в силі в посткомуністичних державах, успадкований з комуністичних часів. До таких результатів привело багото чинників.  Це й узурпація влади купкою олігархів, вкрай несправедливий переросподіл державних  ресурсів,  злиденне становище простих росіян, погіршення демократизації суспільства , загарбання державних енергетичних ресурсів та багото інших чинників.   Та ціллю  цієї публікації не являється аналіз розстановки політичних сил в Держ.Думі Росії, а аналіз ситуації, яка склалася в використанні протестних настроїв громадян проти фальсифікації виборів. По всіх каналах телебачення мелькає постать основного фігуранта протестів – нового політика зі старою політичною бородою Бориса  Немцова по багатьом інформативним  джерелам  (Боруха  Неймана,який чомусь  змінив ім`я і фамилію). Такі політичні постаті, іменуїмі  і ще політгешефтерами, стараються завжди використати любу несприятливу обстановку для когось,   на свою користь.  Їм це часто вдається. Прикладів в історії достатньо, перш за все ,це події в Росії на початку 20 століття , коли користуючись величезним зубожінням народу Російської  Імперії  та  вдалої політичної обстановки,  владу захопили чужонаціональні  пройдисвіти, яких  навіть   власні народи такими  вважали. Результатом цього не Російського, а чужого експеременту, стали заручниками сотні міліонів людей різних народів і національностей. Прикладом також може послугувати прихід  до влади Ніколя Саркозі у  Франції,  користуючись протестними настроями корінних французів проти невдалої соціальної політики влади на користь безробітного  арабонаціонального  населення  Франції, на яке витрачались непомірні державні ресурси. Офіційно вважається, що населення Франції воліло прихід  до влади правих сил, які змогли б навести порядок в державі на предмет врізання  політичних прав і державних програм соціальних виплат   некорінному  населенню  Франції  африканського походження.  Виникає питання   – хто ж такі праві політичні сили Франції, коли їх політичний лідер не француз,а єврей по національності?  От вам і вдале використання політичної обстановки в своїх амбітних цілях таких спритних «патріотично настроєних»  до чужої нації політиків. Таких прикладів історія знає безліч. Це швидше вже не виключення , а  давно закріплене в історії правило. Багато французів зрозуміли свою помилку,  в тому кому вони довірили  владу в своїй державі, та нажаль для її виправлення потрібен час та  не мало зусиль.  Залишається тіль побажати французькому народу  більше  бути обачливішим в своєму виборі. Не завжди той хто має гроші і спритність, гідний вибору. Та повернемся в Україну. Україна в своїй більшості часто наслідує свою «старшу»сестру Росію в політичних вподобаннях, – так вже в нас склалось. Невдовзі в Україні вибори в Веховну Раду. Владні політичні сили ймовірно подбають про свою перемогу шляхом тиску,  фальсифікацій та адмін-ресурсу, замахуючись на майбутню конституційну більшість, але це їм навряд чи вдасться. Невдовзі після виборів почнуться пошуки компромісів на предмет домовленностей по утворенню каоліції між Регіонами України, Блоком Литвина, комуністами та мажоритарниками. Народу України від цих політичних маніпуляцій, окрім зубожіння і поневірянь, більше нічого не світить. До парламенту ймовірно попадуть старі політичні сили в тому числі і опозиційні, тому змін на краще українцям очікувати не варто. В Україні існують свої Немцови –Неймани, які швидко запропонують свої політичні послуги протестнонастроєним українцям  перед виборами і потраплять в Верховну Раду, в якості опозиціонерів, які продовжуватимуть пити кров з народу України. А народ знову проковтне цю гірку пелюлю обману. Прикладом цього були події помаранчевої революції, наслідком якої був цинічний обман України. Не погано заявила про себе на виборах в місцеві ради України патріотично настроєна партія Олега Тягнибока Свобода. Нажаль цю політичну силу обманула і підставила «Об`єднана опозиція на чолі із БЮТ»,  проголосувавши за ганебний закон про вибори з його прохідним бар`єром в 5%, тому надія на «свіжу кров» в Верховній Раді не велика. Народу  України, якщо не хватить мудрості обрати нових,  інших політиків до законодавчої влади, надіятись на кращу долю нічого. В  телеефірі, друкованих виданнях та інтернеті гуляє інформація про вплив Ігоря Коломойського на ВО Свобода через фінансові вливання. Та й заява його про допустимість  здорового  Українського  націоналізму  мала місце.  На що його попередив лідер комуністів Петро Симоненко на предмет історичного факту приходу Гітлера до влади завдяки євреям та їхньому фінансуванню.   Лідерами ВО Свобода була спростована інформація про причетність до фінансування партії Ігорем Коломойським.  Дай боже, щоб це була правда, щоб  нічії  забруднені кров`ю, потом і слюзами міліонів людей брудні лапи не  торкалися Українського патріотизму.  Хотілося б побажати Українському народу не давати себе ошукати екскомуністичним багатокольоровим часто чужонаціональним з заокеану та історично африканським політикам, як владним так і опозиційним. Такі слуги чужого їм народу при неблагоприємних  для них обставинах просто виїдуть («свалят») в  Ізраїль чи в  Америку, а нам Українцям жити, дбати і творити,  в своїй рідній багатострождальній Україні.

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.