Ядерний парк в Мошногорах.

В середині шістдесятих років минулого століття щойно «померлий» парк М.С.Воронцова почав знову відроджуватися. Це було відродження зсередини, з його надр, яке на довгі роки зробило жителів центру України: Черкас, Сміли, Канева, Корсуня, інших великих та малих селищ та сіл смертниками та ядерними заручниками.

  У Конституції СРСР було чітко зазначено, що Україна є суверенним та рівноправним членом Союзу, вона була навіть засновником ООН. Але такий статус вона мала лише де – юре, бо де – факто – це була колонія Росії у найгірших її проявах. Ніхто не питав згоди її населення на розміщення тут ядерних шахт та мобільних ракетних установок у ядерному протистоянні з Америкою. Такі шахти і були розміщені в Мошногорах поблизу Черкас. Страшно навіть уявити, яку роль відвела цьому місту Москва. Перший ядерний удар був би на наші голови, а не по кремлівських зірках. Про це люди довідалися вже набагато пізніше із передач радіо “Голос Америки”, які вела ведуча Ганна Герман – нинішній екс депутат ВР України. На сьогодні ця людина є живим свідком, яка бачила документи усього того жахіття, що «подарувало» кремлівське керівництво українцям. Про все довідалися люди з передач, що із 90-тих транслювалися сітковим радіо по третій програмі. На американських оперативних картах, картах НАТО, нас усіх позначили жирним хрестиком, а для пуску ракети потрібно було лише натиснути відповідну кнопку… Саме тоді село було введене в ранг ядерних заручників, бо весь Мошногірський кряж “нафарширували” пусковими ракетними установками, яких було аж шість! В разі виникнення ядерного конфлікту, перший ядерний удар був би нанесений на Мошни! Щоби зруйнувати ракетний комплекс. Для Америки то не була тайна, слава Мошногорів знову рознеслася на увесь світ, але вже в іншій іпостасі. Уся натівська ядерна потуга щосекунди контролювала найменший рух у Мошногорах, вона тримала ті установки на прицілі, а от жителі прилеглих населених пунктів в рахунок не входили, вони нічого про це не знали, бо їх про це ніхто і не інформував. Зовні усе було спокійно, хіба що, виникла поява у нічному небі часто пролітаючих супутників та справжні вибухи, що вчиняли літаки – винищувачі долаючи звуковий бар’єр. Від тих «бабахів» тріскалися вікна в оселях, відпадала з них замазка. Господині лаялися, замазували все як було, а оті вибухи тривали й далі, майже тридцять років. То як же все те було?

Як вже зазначувалося, Мошногірський кряж, якщо дивитися з висоти, має форму батона. От і вирішило кремлівське керівництво начинити той батон смертельною начинкою. Почалося будівництво у страшному секретові з місця, де біля сіл Геронимівка, Руська Поляна та Дубіївка заснували нову військову частину. Зовні вона нічим не відрізнялася від інших – кому була цікава частина, де зберігалися онучі та форма для резервістів. Але, було в неї одне «але», туди приходила тупикова колія залізниці. От з цієї колії все і розпочиналося. Залізницею було доставлено землерийні машини «Метробуду», які розпочали прокладати справжнісіньке метро через усю довжину кряжу на схід. Вийнятий грунт вивозили вночі до Дніпра в Сокирне «Белазами», яких до того в наших краях ніхто й не бачив. Заодно робилися ніші для командних пунктів, складів ракет та пускових шахт. Усе те укріплювалося бетоном. Сотні кілометрів кабелів та спец обладнання поселилися всередині Мошногір. Ззовні не було видно жодних ознак будівництва. Інколи лісники говорили, що чомусь гуде всередині Дідова гора, Любчина, чи ще якась. З них кепкували, мовляв, в голові у тебе гуде! Були випадки, коли солдати не пускали їх в їхні обходи, бо там поводилися навчання. Та коли в с. Будище трапилися три великих зсуви землі, в одному з них загинули двоє діток, люди почали прислухатися. Вібрація таки була. Від землерийних машин та від вібраторів, що утрамбовували бетон…     Шістдесяті роки минулого століття, загадкові зсуви грунту. За отим другим, що подалі, через 400 м. був третій, де загинули діти. Фото Ф.М. Лопушняка 

Та кому ті люди були потрібні? Отак, із середини шістдесятих та до їх кінця в Мошногорах стали до чергування шість балістичних ракет типу СС. Цю страшну зброю натівці прозвали Сатаною. Несла вона в космос десять боєголовок кожна, доставляла їх до зони удару, а далі кожна боєголовка мала своє індивідуальне розпізнання цілі. Шістдесят ядерних боєголовок за один залп. На закінчення робіт це був ракетний комплекс з підземним ППО аеродромом, літаки з вертикальним зльотом та посадкою постійно охороняли повітряний простір Мошногір, «очі та вуха» – радари були за Смілою, а автоматична газорозподільна станція – АГРС, розмістилася біля Мошен. Вона допомагала підтримувати температуру в « норі» з точністю до 1 градусу Цельсія! Та станція існує і нині, тільки що вона обігріває тепер та за чиї гроші?  Та якою б великою не була секретність, таки знайшлася сволота в Кремлі, що її продала. І повірте, це були не черкащани, навіть не мошнівці, а кремлівські ідеологи. Холодна війна для декого була шансом влаштувати своїх діток на «загниваючих» територіях. Такими вони були, такими є і нині, мабуть, такими і залишаться. Саме отаким не боліло серце за те, що поставили вони під удар центр, серце України. Ніби мало було просторів Сибіру та інших місць СРСР, де люди майже не проживали.

Була тут ще одна найпрепаскудніша річ. Партійні керівники добре знаючи справжній стан справ, загодя  «списали» населення зони можливого удару, зробили з неї «опитно – експериментальную зону». Саме так висловився колись перший секретар КПРС Черкащини Лутак Іван Кіндратович. Мов на собаках, на черкащанах довгий час відпрацьовувалися різні соціальні проекти. Далеко не корисні для людей.

Гляньте навкруги, на Черкащині не було жодного потужного промислового підприємства, навіть запланований автозавод, що мав би бути побудований тут, не знайшов підтримки у місцевого начальства. Став ВАЗ ом…

Я не стану називати імена людей, що надали мені інформацію, але зауважу, що це дуже серйозні фахівці. Деякі речі бачив на свої очі, в деяких сам є поганеньким, але теж фахівцем. Отож, скажу Вам, що усе це не вигадка. Ядерний комплекс існував до кінця 90 років, а далі «щирий українець» – президент Кравчук прохукав і зброю, і честь держави. Досягненням цього підлого комунодемагога, що і досі намагається вчити нас всіх розуму були зрада, купони, злидні та кравчучки.

Що ж сталося після того, як Україну обікрали так звані «будапештські гаранти»? Боєголовки з ракет були терміново зняті та вивезені у невідомому напрямку.

Залишилися у шахтах ракети – носії із заправленими ракетними двигунами. Хто не знає, що то таке, то розповім. Оскільки сам колись був студентом, що мав виробляти ракетне паливо на основі гептилу. Не стану багато розказувати, скажу про список техніки безпеки в поводженні з небезпечною речовиною. Довгий перелік інструкцій закінчувався коротким записом від руки: – Вдохнешь – хана! Отака ХАНА стала переслідувати жителів навколишніх сіл та м. Черкаси. Найменша необережність, і могло би статися непоправне. Хто помер би миттєво вирішував вітер та кількість звільненого лайна. Річ у тому, що токсичне ракетне паливо майже не підлягає нейтралізації. Найкращий спосіб позбутися його – спалити при пускові ракети. Здається, дві такі спроби вже були. Гуркотіло дуже. Прикро те, що влада в Черкасах, що змінювалася як рукавички, жодного разу не доповіла населенню про справжній стан справ у Мошногорах. Про те, як американці пиляли ракети та зривали пускові шахти на Миколаївщині показували навіть в телебаченні.  Правда, отримали ми від того в результаті величезні дулі; штатівську та англійську. Разом з російським копняком під зад…  А що ж сталося з шахтами та ракетами в Мошногорах,  хто на сьогодні відповідальний за життя та безпеку людей на прилеглих територіях, чи не стануть Мошногори ще й поганою славою на увесь світ? Де оманлива краса може вбити тисячі людей. А щодо якихось там секретів, то їх давно знають ті, кому це потрібно. Базарувати тими секретами вже добре навчилися і наші керманичі. Одні ми, як не знали нічого раніше, так і не знаємо про все й сьогодні. Згідно статті 5 Конституції України Джерелом влади є народ, він повинен знати, чим займається обрана ним влада. Якщо Вам небайдуже життя Вас самих, Ваших дітей та внуків, то зберіться разом та спитайте про все вибрану Вами владу. Як тільки будуть якісь недомовки або заперечення, то знайте, що хтось знову задумав щось дуже недобре.

Мошногірські «нори» знову якось використовуються себе любимими владцями, а гроші на це виймаються з наших кишень. Та ще й без нашого дозволу…

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.