На рубежі

Страшна звістка з України, що сколихнула увесь Світ показала всім небайдужим людям, хто такий насправді керманич з РФ. Черговими його жертвами стали пасажири лайнера «Боїнг 777», який пролітав на величезній висоті над Донецьком. Бабуїни Путіна отримавши від нього новітню зброю без вагань застосували її проти цивільного літака. Майже триста людей загинули в небі, серед них було 80 дітей… Там були громадяни різних країн. Побачивши, що накоїли путінські «зелені чоловічки» той обер – терорист за звичкою став звинувачувати у всьому Україну. Як у тій притчі про невістку, Україна звинувачувалась у тому, чого не робила. Та сьогодні вже всі зрозуміли хто є справжнім винуватцем трагедії. Чергова брехлива метушня Росії, перешкоджання розслідуванню аварії (на чужій території), гавкотня нью – гебельсів на російських телеканалах не переконала засідання ООН. І що ж? На сьогодні частково стали відомі результати засідання РНБО РФ. Жодних вибачень за скоєне немає. Є лише заклики зміцнити збройні сили Москви (ніби їй хтось загрожує), та перекинути до країн Прибалтики та України нові й нові війська. Із Далекого Сходу, Забайкалля та Сибіру переміщуються літаки та жива сила. Остаточно стало зрозумілим, що у мізках Путіна іншого стану ніж війна не існує, нема більше на що сподіватися. І першою він планує знищити Україну. Воно й зрозуміло, адже вкрадений в України Крим треба забезпечити  водою, газом, електроенергією та харчами. Тому, прилеглі до Азовського моря території так чи інакше будуть особливим інтересом агресора. Сьогодні усим необхідним півострів забезпечується з моря, у тому числі й технікою та військовими. Вже підходить осінь, коли шторми та можливе замерзання акваторій Чорного та Азовського морів унеможливить цю роботу. Таким чином у Путіна є лише два варіанти. Перший – повернути Крим Україні. Тоді це стане небезпекою для самого Путіна (Акела промахнулся), тут вже не до рейтингів…  Залишається інший варіант – загарбати азовське побережжя (як мінімум), щоби забезпечити сухопутний зв’язок півострова з Росією. Здається, що цей варіант у «братської» Росії є основним, адже, недарма в Криму зосередилася 25 тисячна кадрова армія, ще майже така кількість розташувалася на південних кордонах України. Зв’язавши боями з покидьками (власними та нашими) українське військо, це майже 50 тисячне угрупування нарощує свої сили. Не треба забувати, що майже 30 тисяч вояків РФ чатує у Придністров’ї. Навіщо «мирній державі» тримати такий військовий контингент біля кордонів неслухняної сусідньої держави? Пояснень, мабуть, непотрібно. Одномоментно, потужним зустрічним ударом зім’яти спротив української Армії, окупувавши чергову територію України. Вийшовши на оперативний простір спробувати на міць Миколаїв та Одесу (тут згодяться війська із ПНР). А далі вже як вийде… Не треба бути великим стратегом, щоби розгадати наміри новітнього фюрера. А що ж наші генерали? Під баранячими шапками такі ж баранячі голови. Усе вказує на те, що кабінетні стратеги не сподіваються на війну, хоча вона, де факто, вже триває більше 3 місяців. Немає повної мобілізації війська, немає воєнного стану, немає потужного угрупування на вказаних напрямках, не закладені потрійні потужні фугаси на кримських перешийках. Саме так! Бо у випадку агресії Крим при виниклій ситуації мусить стати островом з розбитою на Чонгарі та інших материкових переходах технікою РФ, яка не повинна вийти з Криму. Досить червоніти перед агресором як дівка на виданні та стояти в позі «ЗЮ» де треба і не треба. Та схоже на те, що наші керманичі більше бояться свого озброєного народу ніж чужого агресора. Не видаються добровольцям необхідні важкі озброєння, не замінюються дачники – генерали бойовими полковниками ( а вони в нас є!), не, не, не… Тож і виходить, що доля Криму існуючий генералітет так нічому і не навчила, а у випадку воєнних дій їхні лампаси знову будуть обкаляні «дитячою несподіванкою». Тепер ціною нехлюйства стане Україна. Турбують нешугані південні іуди, що можуть підтримати агресора (таке вже бачимо в Донбасі), ніхто всерйоз ними не займається, чомусь «забули» про Януковича. І сьогодні той кримінальний авторитет з кличкою ХАМ гавкє з під ніг свого господаря на пограбовану ним же державу та фінансуючи найманців прагне знищити нас усіх: правих чи лівих, україномовних чи інших. За те, що ми потроху стаємо людьми – гордими та роботящими. А для диктаторів – то смерть! Як для одного, так і для іншого. На жаль українські спецслужби до сьогодні не притягли в коробці з-під ботинок  хама додому. А з ним і його господаря. Нічого протизаконного в цьому тепер немає, адже викрадення людей в Росії – норма! Згадайте Надю Савченко. То в чому справа?  Не секрет, що частинку свого Майдану ми вже відправили на експорт – у стольну Москву та інші міста Росії. Там вже лунають його гасла. І не за горами той день коли він вибухне на Красній площі. Бо не можна відділити війною сім’ї, друзів та знайомих. На жаль, у хворих головах московських «яструбів» вже давно нічого доброго немає. Особливо в недолюдка з колишнього КГБ   СССР. Нічого іншого його ніхто не вчив… А навчити доведеться, навіть тоді, коли наші керманичі цього не дуже то і бажають. Як кажуть:  – Мокрий води не боїться! Українці завжди дуже довго запрягають, зате потім і колеса у воза відвалюються. Ще жоден окупант ніколи не почувався добре в Україні, і цьому не доведеться, як би того не хотілося…     

 

 

 

                                                                                                            Сергій Гречуха

м

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.