Делегація Народної ради Черкаського району взяла участь в заходах присвячених 153 річниці перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі

22 травня представники  Народної ради Черкаського району начолі з головою Черкаської районної адміністрації Омаргалієвим Констянтином Сепартаєвичем взяли участь в урочистостях, присвячених 153-й річниці  від дня перепоховання праху Великого Українця Тараса Шевченка, які відбувалися в місті Каневі Черкаської області. Поминальну литургію  за Тарасом Шевченком та іншими українцями, які загинули під час лютневої революції гідності, у Свято-Успенському соборі відправив митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Після цього кілька тисяч учасників урочистостей пройшли традиційною пішою ходою до могили Тараса Шевченка. Після покладання квітів до пам’ятника Т.Г. шевченка з промовами виступили керівники Черкаської області та Народні депутати. Численні мистецькі колективи виступили на декількох сценах на площі Канева. Захід закінчився пізно ввечері.

Коротка історична справка:

Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей — “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили монументальний чавунний пам`ятник-хрест за проектом академіка Сичугова. У 1989 році на цьому місці з’явився Шевченківський національний заповідник.

Колись в цей день святково одягнені, у вишиванках, приходили у Парк Шевченка в Києві сотні людей і аматорські колективи університету; співали “Реве та стогне Дніпр широкий”, читали “Заповіт” та інші вірші Шевченка.

У 1971 році 22 травня оголосили націоналістичним святом, відтоді участь у ньому була заборонена. Усіх, хто приходив у цей день в парк вшанувати пам’ять Шевченка, силою розганяла міліція. А студентам університету взагалі відміняли заняття, оголошуючи цей день вихідним! І попереджали: “сидіть удома, до університету – ні ногою, ні-ні! Хто буде помічений в районі університету – той буде негайно виключений, без права повторного вступу”.

Традиція святкування була відроджена тільки у 1989 році. Тоді біля пам’ятника Шевченку зібралися люди, співали на тлі синьо-жовтих прапорів, які підняла молодь. Наряди міліції відбирали прапори, забирали людей у штаб, топтали портрет Шевченка. Та люди вистояли до кінця, звільнили тих, кого забрали до штабу і захистили синьо-жовті кольори.

                                                 Микола Бабич

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.