Чи існує в Україні фашизм і чи не намагається влада в Україні нав’язати українському суспільству проблему «пошуку  чорної кішки в темній кімнаті»? –  питання риторичне. Заглянувши на загальновідомий сайт «вікіпедія» в інтернеті можна прочитати загальне визначення терміну «фашизм» Ось рядки  зі сторінки вікіпедії. Фаши́зм (итал. fascismo от fascio «союз, пучок, связка, объединение») — обобщённое название специфических правых политических движений, идеологий и соответствующая им форма правления диктаторского типа, характерными признаками которых являются культ личности, милитаризм, тоталитаризм. Схоже трактування можна прочитати і в словнику Даля. Взагалі трактувань визначення терміну фашизм багато. На погляд автора цієї публігації найбільш вдалим являється таке трактування: Фашим – політичний лад в державі,  де здійснюється тісне зрощення великого капіталу та  влади, як політичної, так і силової та судової її гілки, та релігії. Після Великої Вітчизняної війни слово фашизм стало для держав переможців у війні одним із найжахливіших термінів яким клеймили всих звинувачених у всих земних і неземних гріхах у світі. Особливо цей термін був актуальним та дієвим для залякування громадян Радянського Союзу неіснуючими та мнимими загрозами «злочинного капіталістичного заходу» Цей термін  був ефективним інструментом рядянської пропаганди в боротьбі проти «злочинного» капіталізму. Після розпаду Радянського Союзу, соціалістичний лад різко змінився на капіталістичний і колишні ідеологи та послідовники ідей комунізму різко змінили свій ідеологічний напрям з пропаганди комунузму на пропаганду дикого капіталізму. Комуністичні вожді швидко стали великими капіталістами та прибічниками ринкових відносин, привласнивши всю державну власність Радянського Союзу. Народ України різко збіднів і як наслідок  – 80% українців опонилися за межею бідності. Зі зміною політичного ладу, як в Радянському Союзі, так і в Україні, образ ворога – капіталізму знівілювався сам по собі. Та влучний термін фашизм почав використовуватися політиками для шельмування своїх опонентів,  як при потребі так і без неї. Після останніх виборів до Верховної Ради до парламенту неочікувано ввійшла нова полятична сила – політична партія Свобода, що викликало шаленний спротив з боку владної політсили –  Партії регіонів та ії політичного співгравця  –  комуністичної партії. Термін «фашизм» набув нового- актуального  характеру, як засобу шельмування цієї нової парламентської політичної сили. З парламенської трибуни в слід членів  та симпатиків партії Свободи полетіли образливі слова  «фашисти та нацисти». Про фашистський характер цієї політичної сили не може бути і мови, адже ця політична сила не має ні влади, ні капіталу, ні підтримки неймовірно збагаченого керівництва панівної првославної церкви Московського Патріархату. Не секрет, що основні економічні та фінансові ресурси в Україні сконцентровані в руках членів владної, правлячої  Партії регіонів, в тому числі  і сім!ї президена,  народних депутатів  та владних чиновників. Не відстає від них, в накопиченні капіталів,  і керівництво православної церкви. Її показна багата бравада давно перевершила всі допустимі межі.

     Повернувшись до дійсних подій в Україні,  не важко побачити, шо на противагу протестним акціям української опозиції  Вставай  Україно влада не придумала нічого іншого, як організовувати мітинги боротьби з фашизмом в Україні. Політики- регіонали намагаються переконати народУкраїни,  що основною загрозою для українців являється не злиденне їх існування, у власній країні, а Український фашизм. Десятки тисяч зігнаних примусово на мітинги по боротьбі з фашизмом працівників бюджетних владних організацій, лікарів, вчителів, працівників  наукових організацій та студентів вишів, відірваних від основної роботи та навчання, владні чиновники під загрозою звільнення з роботи,  заставляють нести безглузлі плакати з закликами боротьби проти фашизму та вигукувати ганебні заклики та звинувачення в бік опонентів діючої влиди. Не погребували владні чиновники і втягненням в свої політичні ігри навіть дітей. Відірвані від навчання діти, також виведені на мітинги проти вдаваного фашизму. Мітинги владою організовано в часі , якй співпадає з часом протестних акцій  опозоції, адже влада боїться, що  «їхні»  насильно зігнані мітингувальники швидко приєднаються до лав учасників опозиційих акцій Вставай Україно. Натомість влада чинить супрутив учасникам акції Вставаї Україно на всих рівнях. Їм не продають квитки на засоби громадського транспорту для поїздок на акції та чинять супротив при пересуванні автотранспорту  автодорогами. Працівникам бюджетних організацій погрожують звільненням з роботи за участь в опозиційних заходах. Чи не здається українцям, що Україна вже це бачила при супротиву помаранчевим подіям, та до чого це все призвело?.Не можна сказати, шо тактика боротьби з «незгідними» нова в Україні.  Подібні технології були випробувані та  «обкатані» ще в 2001 році при загрозі правління Кучми опозицією. Тоді також були задіяні гасла на кщталт. «фашизм не пройде».Вся ця боротьба влади проти вдаваного фашизму являеться маячнею та відкритим словоблудом. Цікаво кого ж називає влада фашистами? Жителів західної частини України, чи тих симпатиків політичної  сили партії Свобода, за яку прголосували 10% українців?. Тоді по оцінці влади в Україні третина населення  фашисти.  Та на думку Українців в Україні фашизм має зовсім інше обличчя. Після війни один з віломих західних політиків сказав, що новими дійсними фашистами в світі будуть ті, які будуть називати себе АНТИФАШИСТАМИ.  Ці слова найшли в наш час дійсне підтвердження в нашій «незалежній» рідній Україні. Тому дійсним фашизмом в Укааїні являться:  розгул тотальної урядової корупції на всіх владних рівнях, узурпування влади колишньою комуністичною верхівкою, зрощеною з відкритим криміналом, зокрема: захоплення всих державних ресурсів, захоплення кращих земель на берегах річок, берегах Чорного та Азовського моря, захоплення майна радянських профспілок,  незаконна приватизаці пляжів та рекриаційних зон, незаконне захоплення землі в містах, (як приклад  захоплення та руйнування помешкання київської вчительки Ніни Москаленко на Печерських пагорбах при потуранні влади цій ганебній  акції багатого знахабнілого владного криміналу) .Слід було б звернути увагу на постійне залякування українців «антифашистами» покаранням за вдаваний антисемітизм, вдало спекулюючи на людькому горі. Натомість називати українців хохлами та росіян кацапами ніхто не забороняє, і навіть це явище  потурається.  Прикладів українського фашизму можна привести безліч. Наслідком його існування є повне зубожіння українського народу, це і злиденна пенсія українських пенсіонерів, «на противагу гіперпенсіям комуністичних вождів та владних чиновників»,  це і припинення виплати заборгованості по рішенням судів дітям війни, чорнобильцям та учасникам афганського конфлікту, фактичне знищення  конституційності судової влади, це і постійне пограбування українців при оплаті їхньої праці, це і катастрофічне зменшення кількості українців в Україні, це і величезна дитяча смертність, це і знищення медичного забезпечення населення, і багато багато іншого. Що являється дійсним фашизмом в Україні видно, як кажуть, не озброєним оком. Видно в Україні і хто являється дійсними фашистами. Хочеться надіятися, що український народ сам розбереться  що в Україні являється фашизмом і як йому – українському народу з ним боротися. виключно без участі владних політиків, та не допустить розколу України на який штовхає  його влада.

                                        Микола Бабич

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.