Чи принесуть вибори мера міста Києва довгоочікувані сподівання жителів Києва на покращення життя – питання риторичне.

    Після тимчасового розблокування Верховної Ради розпочалися баталії по визначенні дати виборів , як голови міста Києва так і виборів до ради міста. Звісно влада Партії регіонів сприйняла намагання опозиції встановлення дати виборів в цьому році, як наступ на свої владні повноваження, адже вона має свого власного господаря столиці Олександра Попова, як представника президента  вповноваженого нероздільною  безмежною владою. Це владну більшість цілком влаштовує без  ніяких змін та доповнень. Опозиції такий розклад положення справ в місті Києві зовсім не потрібний. Як ми знаємо бувший епотажній мер Леонід Черновецький,  після повного  (по визначенню влади) дерибану міста Києва самоусунувся від виконання своїх обов’язків мера міста , спокійно влаштувавшись на проживання з награбленими міл’ярдами на своїй історичній батьківщині в  Ізраїлі. Які причини самоусунення (по своїй волі чи то під тиском, чи за обіцяну владою свободу без кримінального переслідування) встановлювати в даній публікації було б недоречно в силу іншої цілі написання цієї статті. Але факт звільнення місця для одноосібного та безроздільного володарювання в Києві Олександра Попова, як голови держадміністрації має місце. Ледве видавивши з себе погодження на розгляд питання про вибори в місті Києві в цьому році  в вигляді голосування в першому читанні  депутати більшості вдалися до старого «обкатаного» методу – звернення за роз’ясненням до конституційного суду на предмет правомірності  проведення виборів в міськраду Києва в цьому році. Надії Партії регіонів на затягуванні розгляду цього питання  КС та винесенні вигідного негативного рішення цілком виправдані, адже всім відома кишеньковість та упередженність нашого Конституційного суду. На такі випади Партії регіонів опозиція відрегувала  миттєво погрозою блокуваня роботи Київської міськради після закінчення повноваження мера  влітку цього року. Добитися цього можливо було б принаймні, за допомогою протестної підтримки народних мас. Підтримка народних мас для здійснення планів опозиції являється в даний час просто необхідною. Змоделювавши ситуацію, навіть при позитивному розкладі політичних подій на користь опозиції,- (призначення виборів мера міста та депутатів влітку цього року),  стане зрозумілим, що самій опозиції потрібна кандидатура на посаду Київського голови. Ідеальним варіантом могла б бути кандидатура Віталія Кличка. Це б вивільнило місце для лідера опозиції Арсенія Яценюка  при підготовці  до майбутніх виборів президента України. Як було сказано вище,  без радикальної підтримки народних мас це здійснити просто не можливо. Та що ж отримав би народ України при обранні головою  міста Києва з числа опозиційних кандидатів. Мабуть очікуваних позитивних зрушень Українці в Києві і в країні вцілому не відчули б. Не секрет, що кожну політичну силу не то владну, не то опозиційну хтось фінансує. Без фінансування,  існування ні одної політичної сили в Україні не можливе. Як владна більшість, так і опозиційні сили, в Україні фінансуються олігархами, конкуруючими між собою. Мешканцям Києва буде байдуже хто буде  додеребанювати землі Києва, знищувати  історичні пам’ятки та національні культурноісторичні цінності. Мабуть інтереси, як для прикладу,  Петра Порошенка, як майбутнього мера чи   то фінансиста опозиції, чи то Червоненка, чи то іншого опозиціонера мільярдера,  зовсім не співпадають з інтересами простих Київлян. Для олігархів та їх прибічників існує одна ціль – особисте збагачення , без урахування інтересів народу та держави. Хто буде майбутнім мером – владний чи опозиційний кандидат в місті Києві, катастрофічного положення, яке склалося в місті Києві не змінить. Народ  давно вже це зрозумів. Все це відноситься і до зміни депутатського корпусу Київради. Надія існує тільки на зміну управління Києвом представниками партії Свобода, як єдиної ідеологічної партії, дії якої грунтуються на інших, відмінних від владних та опозиційних, засадах. Нажаль на цей день політична сила Свобода занадто слабка для здійснення своїх політичних задумів, тому надіятися на кардинальні зміни в управлінні Києва та в України  в цілому  за допомогою цієї політичної сили,  ще зарано. Українцям залишається тільки чекати , або зміни влади в Києві, або ні. Покращення  життя очікувати не варто. Ілюзії на покращення життя та наведення ладу в столиці України за допомогою зміни керівництва з владного на опозиційне  марні. Це починає розуміти народ, що безперечно радує.

      Микола Бабич

 

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.