Кожна влада копає  яму, в яку сама ж і попаде, намагаючись прийняти закон про обмеження  мирних зібрань                             Микола Бабич
  Як звісно, влада в Україні змінюється вахтовим методом. Кожна владна політична сила, якій не подобається правда, яка доноситься з протестних мітингів (мирних зібрань) намагається змінити закон про мирні зібрання на свій лад. Живучи одним днем, владні політики не припускають, або не хочуть вірити, що рано чи пізно, їм прийдеться перейти в опозицію. Підтвердженням цьому являється намагання всіх владних команд прийняти скандальний закон №2450. Недавно ініціатором прийняття цього закону був уряд Юлії Тимошенко. Команда тодішньої опозиції Партії Регіонів, всіма силами старалася перешкодити прийняття цього закону, звинувачуючи своїх опонентів – помаранчевих в узурпації влади. Прийшовши до влади, політики Партії Регіонів поміняли свою позоцію зовсім навпаки. Вони стали виступати за прийняття цього закону в своїй редакції.  Об’єднана опозиція негайно ж об’явила про недопустимість прийняття даного скандального закону. Проект нового закону 2450 практично являється клоном такого ж закону прийнятого в Росії, за виключенням деяких грубих пунктів.  Намагання авторів –  регіоналів відбілити нову редакцію закону популіськими пунктами, нагадує вислів з твору братів Вайнерів та відомооднойменного  фільму «Місце зустрічі змінити не можна» про смерть героя твору, якого пропонують вбити «не больно». Не важко здогадатися, що всяка редакція цього закону практично внеможливить мирні зібрання  громадськості України. Прийняття цього закону це явний удар по демократії в Україні. В країні буде домінувати  «поліцейщина» в повну силу.  Єдина можливість висловити та відстоювати свою позицію та свої права за допомогою мирних зібрань,  в Українців можливо буде відібрана. На щастя закон пока-що не був прийнятий – не вистачило голосів, але його прийняття це мабуть проблема часу. Аналізуючи ці події можна стверджувати,  що влада і опозиція це близнюки брати, обо як кажуть повні клони. Позиція цих політичних сил змінюється тільки під впливом обставин, а точніше зважаючи на перебування їх у владі чи в опозиції. Висновок з цього можна зробити один. Обидві конкуруючі політичні сили переслідують одну і ту ж ціль – встановлення своєї диктатури та власного збагачення. Зберігши свої позиції після виборів в Верховну Раду ці «бородаті» політики будуть продовжувати знущатися з власного народу та набивати свої кишені народним добром. Народ, як завжди, буде обдурений та ошуканий. Поки не зміниться веь Український політикум, життя в Украйні буде нестерпним. Вихід один. Не голосувати народу України за старих-нових політиків.  Нажаль переконати в цьому народ покащо  не можливо. В цьому і являється його основна власна трагедія.Країні потрібні нові патріоти- політики, які поставлять собі ціль відновлення України, а не власне збагачення.

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.