З наближенням виборів в Україні народився новий вид мілкого бізнесу- полювання на подачки від кандидатів у Верховну Раду.                                        Микола Бабич

В Україні прийшли чергові вибори. На цей раз до Верховної Ради України. Як відомо, законодавець надав право кандидатам обиратись до Верховної Ради по мажоритарних округах кожному кандидату ідивідуально. Це в свою чергу відродило старий випробуваний метод досягнення своєї цілі кандидатами – підкупом голосів натуральним продуктом,  тобто грошима, або продуктовими наборами. В народі такий медот влучно названий обрання в депутати за «гречку». На Черкащині лідером цього, так званого «процесу», як звісно являється яскравий послідовник Нестора Шуфрича та давнішого його правчителя Остапа Бендера, такий собі горе благодійник Богдан Губський. Цей, відкинутий всіма політичними силами, як пристосовенець до різних умов політичної обстановки «політичний діяч», свою «благодійну діяльність» розпочав задовго до настання виборів, та має стійку надію досягнути своєї «шляхетної» цілі – бути обраним до Верховної Ради, як незалежний кандидат. Аналізуючи обставини, які виникли в цю виборчу компанію, можна зробити висновки,що такі народні обранці, як фігурант обговорень на інтернет просторі та в друкованих засобах масової інформації Богдан Губський та йому подібні, можуть мати успіх на виборах. З приходом чергових виборів, приходять і нові виборчі технології. Та ціль написання цієї публікації зовсім не відповідає цій проблемі. В Україні народився, якщо це можна так назвати, новий рух. Учасники цього новоявленого дійства, ставлять собі за мету постійно стежити за пересуванням кандидата- гречника, держати його в полі зору, а головне постійно одержувати особисто його натуральні передвиборчі подачки. Такі-собі, начебто бідні пересічні громадяни, об’єднуються в групи, які спільно відстежують пересування кандидата – гречника та гуртом позачергово, відбирають заготовлені продуктові набори та інші «подарунки» в нічого не підозрюючого кандидата. Пока що в інтернет – просторі, в соціальних мережех активність цього руху  не спостерігалась, але це мабуть проблема часу. Нові технології не стоять на місті. Очікувати можна в нас в Україні всього, але нажаль тільки не позитивного. Мабуть час прийде і до інтернету.  В Західній Україні, таких продавців своїх голосів, називають зневажливо хронями. Крім зневаги їх інколи публічно піддають екзекуції, тобто публічно б’ють. В які б частині України це б не було, все це являється ганебним явищем. Головною небезпекою цього небезпечного «руху» в Україні являється не заробіток  на продажі голосів. Його прихильники та виконавці переконані та переконують всіх громадян України, шо правом балатуватись на виборах  в депутати всіх рівнів мають право виключно тільки дуже багаті кандидати,  Іншим, не олігархам,  дорога в депутати повинна бути закрита назавжди, так як вони не зможуть забезпечити заробіток новоспеченим «горе-бізнесменам». Цікаво, чи не введуть в майбутньому ці «гречані депутати» податок на подачки під час виборів. Була б принаймні користь від цього нововведення в Україні державі. В нормальних Українців – патріотів України така діяльність окремих громадян викликає обгрунтовано огиду. Так як, фігуранти даної проблеми не являються  зовсім бідними громадянами, а швидше всього  безсоромними та безпринципними моральними збочинцями, окрім огиди, в людей більше нічого їхня «діяльність» не викликає. Ганьба таким гречникам-бізнесменам, а завдання Українського суспільства пошвидше позбавитися цього ганебного явища. Швидше за все нові народні обранці в новому Українському парламенті цього не зроблять, тому що вони тоді не попадуть в парламет -звісно чому.

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.