В Україні прийшов час підвищення тарифів на мобільний зв’язок.                                                                                    Микола Бабич

  Автор даної публікації пригадує, як на початку дев’яностих років працював над авторською конструкцією радіотелефону власної конструкції ,  як заздрили знайомі та щиро раділи за товариша друзі дивлячись, як на диво, на телефонну слухавку з кнопковим  номеронабирачем , за допомогою якої прямо з автомобіля можна було дзвонити як зі стаціонарного телефону. Пізніше в дев’яності  з’явилися  в напів – легальній продажі, так звані телефонні подовжувачі тайваньського виробництва, які дозволяли на відстані 15-25 кілометрів від базової станції, розташованої біля стаціонарного телефону, здійснювати телефонні дзвінки на відстані з переносної телефонної слухавки. Слід зауважити, що в Радянському Союзі  існувала так звана система службового радіотелефонного зв’язку типу «Алтай», яка діяла подібно стільниковому  зв’язку. Базові станції діяли в великих містах країни, які дозволяли здійснювати телефонні дзвінки на відстані з атомобілів. Звісно, зв’язок був доступний тільки партійній верхівці, і був напів-секретний.  Іноді громадяни тільки в кінофільмах могли побачити краєм ока подібне чудо техніки. В 1993 році 16 червня в незалежній Україні було офіційцо об’явлено про запуск аналогової системи стільникового мобільного зв’язку компанією  «Український Мобільний Зв’язок» (UMC). Перший дзвінок здійснив президент  України Л.М. Кравчук.  Українські  громадяни з величезною надією зустріли цю радісну новину. Та радість була передчасною. Тарифи на здійснення дзвінків були захмарними та «непід’йомними» для пересічного громадянина. Зв’зок був тільки для багатої еліти України. Та минав час, на ринок вийшли інші потужні гравці і мобільний зв’язок з часом здешевів. На відміну від європейських операторів,  вітчизняні  не поспішали відміняти плату за з’єднання та вхідних дзвінків. Всі ці процедури приходилося здійснювати за допомогою рішень Верховної Ради, та давались , як кожуть кров’ю. Прийнятий  Верховною Радою цивілізований  закон  про єдиний мобільний номер так і не запрацював.  Спротив операторів стільникового зв’язку в цьому питанні явно спрацював на операторів. В народі висловлюючись російською мовою «Операторов мобильной связи» справедливо прозвали «Обсосами», що відображало правдиву дійсність. Постійне явне обдурювання користувачів в нас в Україні стало швидше не правилом ,а законом. Кожний пакет послуг кожного оператора  завжди має якийсь «підводний камінь». Вибираючи тарифний пакет слід завжди пам’ятати про це.  Друкуючи підзаголовок статті автор зовсім не обмовився в тім, що прийшов час підвищувати тарифи  на мобільний зв’язок. В Україні про подорожчання  зв’язку заявили майже всі компанії.  Фактично воно вже здійснено. Що ж було причиною подорожчання. Оператори пояснюють це інфляцією, здорожчанням  ел. енергії  обслуговування та ,як не дивно, великою базою користувачів. Останнє виглядає як повна маячня. Просто в Україні гонитва за кількістю користувачів  закінчилась. База користувачів повністю наповнилась  і навіть намітилась тенденція на її зменшення. В 2012 році в Україні нараховується 55 мільйонів користувачів мобільного зв’язку. Пора відкритого демпінгу закінчилась.  Почалася пора збільшення цін. Не важко здогадатися, що користувач, який привик до мобільного спілкування,  практично «підсажений на споживацьку голку»  згідний платити любу , велику плату за свою любиму послугу. Значне збільшення, можливо в декілька разів, платні за мобільний зв’язок повністю ймовірне. Антимонопольний комітет України заявив про своє розслідування даної справи. Як показує досвід намагання навести лад в даному питанні з боку антимонопольного комітету ні до якого результату не приведе. Як завжди його величність КОРУПЦІЯ скаже своє слово. Невдовзі все , як кажуть зійде на нівець. Антимонопольний комітет України не виключення в загальній корупційній складові держави. Це зовсім не потрібна державна структура, принаймні в тому вигляді, якою вона являється в даний час. Прикладом може слугувати діяльність Антимонопольного  комітету  в Черкаській області, який очолює пан Соколовський.  Він являється його головою і він і його сімейний бізнес являється монополістом  надання послуг ремонту, постачання та обслуговування  комп’ютерної техніки учбових закладів та держустанов Черкаської області. Голова антимонопольного комітету являється фактично сам монополістом,  використовуючи свою високу посаду в власних комерційних цілях. Все це підтверджує тенденцію,  що значне подорожчання посуг мобільного зв’язку необгрунтоване, але неминуче. Нажаль протистояти цьому Українське суспільство не спроможне.

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.