Аномальна зона

На сторінках черкаської газети «Прес – Центр» вже неодноразово з’являлися публікації про ситуацію, яка склалася між двома родинами у Мошнах. Одні нахабно ігнорують законодавство та збагачують як власні, так і кишені «потрібних» людей, а іншим нічим дихати у власній оселі. Соромно та боляче усвідомлювати те, що ані репортажі телебачення, ні публікації у пресі, нині нікого ні до чого не зобов’язують. Величезним знаком запитання стала робота правоохоронних органів черкащини. Складається враження, що велика когорта людей в погонах і без них займаються зовсім не тим, за що їм виплачуються зарплати. Замість того, щоби раз і назавжди ліквідувати небезпечну для здоров’я та навіть для життя людей «шарашку» вони самі стали на шлях порушення Закону. Надам на розсуд читачів лише деякі фрагменти з тієї так званої роботи.

Ще у вересні місяці 2007 року, господарка обійстя Сидоренко Олена Миколаївна разом із своїм сином – тоді ще приватним підприємцем Сидоренко Андрієм Анатолієвичем розпочали незаконне будівництво коптильного цеху. На мої  вимоги припинити будівництво родина ніяк не реагувала. Не маючи на те жодних документів та дозволів, з порушенням цілого ряду чинних законів, нормативів та правил, вони збудували у своєму обійсті дві великі коптильні камери та незаконно ввели їх у дію порушивши усі норми добросусідства та створивши для моєї родини справжню каторгу, що триває вже не один рік. Такі дії мають ознаки злочину, передбаченого статтею 365 ККУ (самоправство) тому, що Сидоренко О.М. повністю проінорувала ст.ст.3, 4 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» жодного документа на таке виробництво сусіди  не мали і не мають. А зважаючи на українське законодавство і в подальшому не зможуть мати. Спираючись на статтю 162 п.1 КК України (недоторканість житла), гр. Сидоренко О.М. в категоричній формі відмовляє будь – яким контролюючим органам чи комісіям оглянути своє домоволодіння. Маючи добре розвинуту схему попередження, вона добре інформована про приїзд комісій, і миттєво згортає діяльність коптилень. Тому й акти тих комісій не мають реальних записів про обстеження підпільного цеху, тобто, це юридично нікчемні папірці на які у подальшому спираються великі начальники. Дивує «необізнаність» керівників, що посилають такі комісії не забезпечивши їх рішенням суду на огляд помешкання. Що це? Випадковість, непрофесіоналізм, чи корупційні дії які вчиняються на протязі чотирьох років? Отак і «цілують ворота» Сидоренків навіть прокурори, а тим часом в порушення ст.6 ЗУ «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 р., ст.4 ЗУ «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» №771/97-ВР від 23.12.1997 p., Сидоренки виготовляють та реалізують у торгівлю без жодних сертифікатів небезпечну харчову продукцію. Жоден із них не має належно оформленої Санітарної книжки, не кажучи про найнятих ними помічників з вулиці. Саме тому головний лікар Черкаської районної СЕС своєю постановою ще чотири роки тому призупинив незаконне та небезпечне виробництво на постійно. Але родині Сидоренків вимоги ст: 15,17,19, 22,24, ч.5.ст 47,49 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення » від 24.02.94., вимоги « Санітарних правил підприємств м’ясної промисловості» від 05.08.85 р. № 3238 – 85, розділу 5.ст. 5.1 та 5.3 «Державних санітарних правил» № 201 від 09.07.97 р., вимоги р.4п1,р.5п.3 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» №173 – 96, ст.ст. 103 – 109 Земельного Кодексу України, а також Постанови гол. лікаря Черкаської рай. СЕС – як то кажуть «до відома». Тепер димлять вже три коптильні камери. Мало того, вони ще вступають у співпрацю з такими ж як вони порушниками створивши ціле угрупування де чітко розписані обов’язки. Щоденно смог та сморід куросмалів отруюює довкілля перевищуючи усі допустимі норми. Ще із 17.04.2008 року існує протокол СЕС № 8 з висновком про перевищення викидів гранично допустимих норм, що не відповідає вимогам ДСП охорони атмосферного повітря населених місць № 201. Отже, коптильні Сидоренків таки шкідливі для здоров’я. А їхні дії явно мають ознаки злочинів, передбачених статтями: 202,203, 205, 227, 241, Кримінального Кодексу України та вимог інших законодавчих та нормативних актів.  Вважаючи, що таким чином порушене моє конституційне право, я офіційно звернувся із заявою до районної прокуратури ще 01.11.2011 р., зареєструвавши її в канцелярії. Так і не дочекавшись будь – якої відповіді неодноразово телефонував в прокуратуру. Ніхто мені нічого не сказав, а прокурора, зі слів секретаря, завжди немає на роботі. Вдалося вияснити, що співробітник прокуратури Орленко направила мою заяву …до ДПІ району, але там стверджують, що нічого не отримували. Ось так працюють Черкаські прокурори. Прокуратура району та області вже давно знайома з цією ситуацією, але «не вважає, не вбачає, не реагує» та тому подібне. А що стосується міліції, то тут твориться щось незвичайне. Вже двічі в незаконний спосіб викрививши істину та позбавивши мене можливості в установлений термін оскаржити їхні постанови (ненадання інформації про їх винесення) Черкаський СДБЕЗ повністю реабілітував порушників законодавства. Буцім – то коптильні давно не працюють та розібрані, що зовсім не відповідає істині. Висновки ними зроблені зі слів порушників, а документи ніхто й не читав. Не витримавши чергової димової атаки з тих «розібраних»  коптилень 11.04.2012 р. зателефонував до Черкаського РВ УМВС. Мою заяву про вчинення злочину черговим було прийнято, але жодних дій зі сторони правоохоронців не вчинено. Аж 13 квітня у другій половині дня мені зателефонували з райвідділу з пропозицією приїхати до них та написати пояснення. На що я відповів відмовою. Що я повинен пояснювати? Можливо те, що ними не виконані свої обов’язки, а саме : незаконна, сумнівної якості заборонена продукція не була вилучена та таки  потрапила людям до великоднього столу. Не спромоглися правоохоронці перевірити самопальне «підприємство» і в наступний тиждень перед поминальною неділею. Аналогічний випадок трапився 25.04.2012 р., коли моя чергова заява правоохоронцями була знову проігнорована. Тепер вже копченості готувалися на першотравневі свята.  Отже, стає зрозумілим, що існує створена черкаськими чиновниками вільна від Закону аномальна зона, що уперто, вже 4 роки кришується надто високопоставленими особами. А це означає, що отруївши довкілля той сарайний харчовий непотріб по добре налагоджених каналах і далі буде в реалізації, навіть у Києві. Начхавши на всі закони, кришовані правоохоронцями «спеціалісти» вже потирають руки очікуючи добрий прибуток від футбольного чемпіонату «Євро 2012». Немає жодних сумнівів, що їхня копчена мухосрань добряче потурбує шлунки українських гостей. При тому, постраждає не тільки здоров’я ні в чому не винних людей, а й їмідж держави, де таке можливе…

А тому, потенційним жертвам харчових отруєнь від копченої куросмалами продукції «Made in saraj, kontrolor Mucha» без хабара, надаю адресу виробників: с. Мошни, вул. А Оніщенка 41. Ото і є аномальна зона. Ставши лицем до неї, по бидві руки, за декілька сот метрів можете нанюхати ще дві, такі ж самі зони. Нині їх розвелося достобіса. Та будьте обережними, бо усі ті створені на корупції аномальні зони ще 4 роки тому нанюхали  та до самопожертви охороняють черкаські чиновники та правоохоронці. А до державної казни потрапляє від того круглий нулик…  Не лякаються спритники ані Героя України пана Тулуба С.Б. – голови облдержадміністрації, ані очільників адміністрації Черкаського району, котрі мають ваду постійно змінюватися. Наобіцяв цілу гору обіцянок, і дивись, його вже немає… А куросмальні знай собі димлять та закидують непотребом торгові точки. Принаймні, за останні 4 роки місцева влада не спромоглася створити жодного легального та законного м’ясопереробного підприємства. А навіщо? Так зручніше. Хочу караю, хочу милую. Звісна річ не задарма… А коли отримуєш відмову ще й у суді, то стає зрозумілим, що незаконна тіньова економіка захищається саме владою, і робиться це на досить належному рівні. Так, 3 травня в присутності землевпорядника та депутата сільради, власниця аномальної зони заявила про те, що за написання скарг правоохоронцями готується на мене «діло». Звідки вона це знає? Отож і виходить, що реалізувати свої конституційні права в отакій ситуації – справа надто небезпечна. А ще, якось потрібно правоохоронцям рятувати честь своїх мундирів після вчинених ними неправомірних дій. Нехай там чубляться у Києві законодавці, пишуть дуже страшні закони – в Мошнівських аномаліях  все – одно вони не діють та ще й продаються оптом і вроздріб.  Добре організована тіньова економіка вже давно безперебійно працює на кишені своїх благодійників. А де великі гроші та хабарі – там законам взагалі робити нічого. Що стосується безкарності, то за досить довгий час жоден чиновник не постраждав ніяк, і схоже на те, що надії на оту безкарність у них неабиякі… Прикро усвідомлювати те, що отакі аномальні зони з часом зливаються в одну зону – зону корупції, беззаконня, знищення людської гідності, та джерела небезпеки для власного народу.  А це вже небезпека для існування самої держави Україна.

 

               Сергій Гречуха. Черкащина, с.Мошни. Помічник – консультант депутата

                                                   Черкаської    районної Ради, письменник, публіцист

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Липень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.