23 квітня 2012 року відбулося чергове театреалізоване дійство,  де було заявлено, що партія «Фронт змін» і «Батьківщина» 23 квітня офіційно створили об’єднану опозицію, в яку, окрім них, увійшли ще 4 партії – Народний рух України, партії «Народна самооборона», «За Україну!» і »Реформи і порядок».                                        Микола Бабич
    Чергове блазнювання Арсенія Яценюка нагадувало,як завжди, дешевий давно обкатаний його стиль, схожий на репліки героя твору Ільфа і Петрова із роману «Дванадцять стільців» Колесова, а ще більше відкрите блазнювання соплемінника Яценюка,  російського горе політика Володимира Жириновського. Цей «політичний діяч» брався до безлічі політичних проектів та державних посад. Більше місяця він ніде не вдержувався і нічого корисного ні для держави України, ні для народу,  ніколи не зробив,  в силу своєї бездарності і не спроможності. Хотілося б порадити Яценюку приєднатися до команди своїх соплемінників: Володимира Зеленського, Івана Урганта та Олександра Цикало. Від роботи в програмі «Вечірній квартал» та інших гумористичних програм на телебаченні та на сцені, від артиста комедії Арсенія Яценюка було б багато більше користі, чим від політика Арсенія Яценюка на політичній арені України.  Нічого нового почуто не було і в цей раз ні від Арсенія Яценюка ні від заступника Юлії Тимошенко – Олександра Турчинова. Стандартні затягані фрази про злочинну владу, ув’язнення Тимошенко та необхідності взяття  влади в руки опозиції.  Як відомо, подібних угод вже було підписано представниками опозиційних парті безліч.  Та й взагалі,  опозиційних партій налічується більше двох десятків. Всі вони одностайно заявляють про необхідність об’єднання, але далі ніж декларацій, справа не доходила.  Як показала історія, опозиційні партії до консолідованого об’єднання ніколи не були здатні. Особисті амбіції завжди брали верх над здоровим глуздом. Все це на руку Партії Регіонів і владі. Вона, як завжди, демонструє свою монолітність. Поки  Партія Регіонів представляє єдину силу перемогти її важко. Це розуміє і опозиція, та завадити цьому пока що не має можливості. Історично суспільство знає, як опозиція була у владі, і які чвари в її рядах  доводилося спостерігати, та до чого все це привело. Опозиція не здатна до об’єднання та до конструктивної роботи. Ця плітична сила керувати Україною ймовірно не буде. Якщо припустити, що всетаки опозиція одержить більшість на виборах до Верховної Ради, взяти владу в руки, а тим більше її утримати вона не зможе. В Україні знову можливі катаклізми в економіці, валютній політиці, криза влади та повний хаос. Опозицію до влади допускати не можна. Влада ж в Україні також не відтворює волевиявлення народу,  і по суті, являється злочинною. Як висновок,  в Україні на даний час немає рейтингової політичної сили здатної взяти владу та успішно керувати державою.  Хочеться вірити, що народ України швидше розбереться з політичною обстановкою в Україні та не дозволить собі віддати свій голос за бездарну опозицію та злочинну владу. Відмінностей в них зовсім не має.

Україні потрібні  нові,  молоді,  патріотичні політичні сили, здатні повести державу Україну.

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.