Неякісний цукор в україні-цого не може бути, скажите Ви. В країні,яка з давніх часів   

 славилась  виробництвом  цукру, неякісного  цукру  не  повинно бути,адже це майже національний продукт.

. Нажаль це правда. В Україні-традиційного виробника цукру, якості виробництва

не  приділяють належної уваги, як з боку виробника, так і з боку корумпованих державних органів,

які вже давно працюють не на державу і суспільство, а на особисту кишеню. По рівню корупції

Україна-провідна держава світу. Хоть тут ми перші. Ви скажете, що українці це  здавна щирий,

 привітний, і порядний народ-це вірно,але є й ложка дьохтю в бочці з медом.  Історики  ко-

нстатують, що з часів приєднання до Росії Катериною II  західних земель на  територію   України

хлинув  потік іноземців польської,прибальтійських та єврейської  національностей.   Ви скажите,

що  вони  принесли  нам  цивілізацію з європи, зовсім не так.  Вини принесли  українцям зовсім

непритаманні   їм звичаї і ментальність-ворожбу один до одного,обман і ненависть.В Україні як

гриби повиростали єврейські шинки і крамниці,  куди  люди понесли свої останні злиденні стат-

ки. В народі  почалося  повальне п`янство,а як наслідок сімейні сварки та побутова злочинність.

Хоча  до  єврейського криміналу Росії було ще далеко. Все ще було по переду.  Та  повернемся

до проблеми цукру.  На ринку продажу  цукру зміни в сторону подешевлення, от і побігли наші

люди купувати  дешевий цукор до крамниць та на ринок.  Традиційно в Черкасах заощадливий

пюд  скуповується  на мілкооптовому  ринку по вулиці Смілянській біля Черкаської райспожив-

спілки. Купують мішками. Та після розшивання мішка з цукром щасливих дешевою покупкою

громадян чекає розчарування –з мішка розповсюджується різкий неприємний сморід, здаєть-

ся що знаходися біля цукрового заводу в районі Григорівки біля очисних споруд в радянські ча-

си. От вам і політ в часі. Цей сморід мабуть всі пам`ятають, хто проїзджав дорогою  від Канева

До Києва. Та даже в радянські часи таких неподобств не було. Давайте прочитаємо що ж напи-

сано на мішку -«Тов ПАНДА» Селищанський цукровий завод. Та це тільки приклад  є і дру-

гі таті ж заводи-халтурники. Так як автор цих рядків колись навчався в університеті харчових те-

хнологій, наважуюсь зробити висновок. При виробництві цього продукту зекономили на очист-

ці  та не додержались  технологічного циклу. В результаті покупець, а це ми з вами, заплатив

високу ціну виробнику  за поганий, недоброякісний,  бракований товар.От вам і дешевий цукор-

наїлись?. Хто зна а може він  шкідливий для організму-аналізи не проводились. Держава і тут

відзначилась. –   Управління  по   захисту  споживачів   більше  не  має  повноважень-приїхали.

        На цей випадок є порада,- якщо вже ви встряли в халепу –розтеліть тонким шаром на ряд-

ні на декілька діб-сморід трохи вивітриться. А взагалі не купуйте такий цукор-нехай його їсть

той хто його виробляє.

      Хороше гасло було в кандидата на пост президента України Костенка-«ВИРОБЛЯЙ УКРАЇН-

СЬКЕ, КУПУЙ УКРАЇНСЬКЕ», але нажаль не для Українського народу в даному разі.

ФОТО АВТОРА САЙТУ

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

ІНФОРМАЦІЯ

Автор інтернетресурсу не несе відповідальності за посилання на сторонні ресурси.